За місяць : 1104
статей : 1008
Бібліотечна валеологія (валеологія (лат. valeo – «здоров'я», «бути здоровим») – наука про фундаментальні закони духовного, психічного і фізичного здоров’я) – це міждисциплінарний напрям бібліотекознавчих досліджень, сукупність теоретико-методологічних основ бібліотечно-інформаційної діяльності з формування соціального здоров’я, а також теоретичних та практичних завдань, проблем та методів забезпечення збереження здоров’я суб’єктів взаємодії зазначеної діяльності, що обумовлені специфікою та особливостями соціального функціонування бібліотек.
Б. в. досліджує валеологічні основи бібліотечної справи, вивчає і розробляє питання історії, теорії, методики й організації бібліотечно-інформаційної діяльності, спрямованої на збереження, підтримання і відновлення здоров’я особистості та соціуму через дотримання норм здорового способу життя, зокрема за допомогою бібліотечних установ як соціально-комунікаційних центрів формування соціального здоров’я. Б. в. здійснює наукове обґрунтування системи бібліотечно-інформаційного забезпечення здорового способу життя не лише користувачів бібліотеки та її співробітників, але й кожної особистості. Як інтегрована наукова дисципліна вона вивчає міждисциплінарні зв’язки, здебільшого двох базових предметних галузей – валеології, що дає змістовний матеріал Б. в. та бібліотечної справи, що надає засоби, форми, ресурси та основні напрями діяльності для забезпечення системної цілісності даної галузі науки. Теоретико-методологічні основи Б. в. спираються на соціально-гуманітарні науки: філософію, культурологію, психологію, педагогіку, соціологію, економіку та ін. Б. в. має значний теоретичний і практичний потенціал, заснований на розумінні здоров’я як соціально-гуманітарного феномену, який спирається на досягнення наук про людину.
Б. в. як новий напрям бібліотечної науки і практики на початку 21 ст. обґрунтувала бібліотекознавиця Л. Савич, яка довела необхідність формування культури здоров’я та позитивного погляду на світ за допомогою інформаційно-бібліотечної діяльності. У трактуванні Л. Савич, Б. в. розглядається як наукова дисципліна, що забезпечує теорію і практику бібліотечно-інформаційні діяльності (практичної, наукової, інформаційної) у контексті формування соціального здоров’я суб’єктів інформаційно-бібліотечної діяльності. Подальший розвиток бібліотечної валеології досліджував H. Мухамед’яров (Мухамедьяров), який у своїх працях розкриває науково-практичне спрямування діяльності бібліотек, аналізує теоретичні й організаційно-методичні основи функціонування бібліотек як соціальних, культурних і комунікативних центрів формування культури здоров’я шляхом створення системи бібліотечно-інформаційного забезпечення здорового способу життя в країні. Одним із аспектів досліджень вченого є вивчення інтеграції бібліотек в єдину систему соціальних комунікацій з формування здорового способу життя, в яку входять, крім бібліотек, музеї, архіви та інші інформаційні, просвітницькі та культурно-освітні установи. На його думку об’єктом дослідження Б. в. є вивчення відносно самостійного тематичного напряму науково-практичної діяльності бібліотек, що спрямований на інформаційно-комунікаційне забезпечення здобуття, збереження та підтримання або поліпшення здоров’я особистості та соціуму через сприйняття та поширення ідеології здорового способу життя. Предметом Б. в. є наукове обґрунтування системи бібліотечно-інформаційного забезпечення здорового способу життя як окремої особистості, так і суспільства в цілому, системи бібліотечно-бібліографічних засобів, ресурсів і послуг, що сприятимуть формуванню культури здоров’я користувачів, бібліотечно-інформаційних працівників та народу країни в цілому.
Б. в. є значно ширшою соціально-комунікаційною сферою науково-практичної діяльності бібліотек, ніж бібліотерапія, оскільки спрямована на бібліотечно-інформаційне підтримання всіх без винятку осіб, а бібліотерапія – переважно тих, хто потребує певної допомоги засобами відповідного читання художньої, науково-популярної та іншої літератури.
Б. в. є логічним результатом еволюційного розвитку бібліотечно-інформаційної теорії і практичної діяльності бібліотек із формування культури здоров’я, що розширює проблематику бібліотекознавчих досліджень, оскільки в її «поле зору» потрапили основні компоненти бібліотечно-інформаційної діяльності (діяльність бібліотекарів-практиків, наукова та інформаційна діяльність). Формування мотивації на здоров’я в процесі бібліотечного обслуговування відбувається завдяки дії бібліотечно-інформаційних засобів і ресурсів книгозбірень, завдяки вільному діалоговому спілкуванню бібліотекарів і читачів, прагненню читачів до знань та досягнень культури. Звернення бібліотеки до проблем формування соціального здоров’я, співпраця з іншими соціальними інститутами дає можливість книгозбірні активно здійснювати соціально-культурну гуманістичну місію, формувати систему знань про соціальний захист населення, зокрема, захист його здоров’я.
Бібліотечно-валеологічний супровід користувача (читача) як довгострокова форма роботи, що реалізується поетапно у процесі поступового усвідомлення сутності та цінності здоров’я (формування послідовності: знання→праця→звичка→досвід→цінність), дозволяє бібліотекарю формувати інформаційну базу як для кожного користувача, так і для всієї аудиторії бібліотеки; надавати своєчасну інформаційну підтримку та сприяти пошуку рішень щодо збереження здоров’я. У своїй бібліотечно-інформаційній діяльності бібліотекар, часто несвідомо, бере на себе функції не тільки співрозмовника, інформатора і певного радника, а часто й психолога, вчителя, критика тощо. Все, що робить бібліотекар для читачів в інформаційному забезпеченні розвитку культури здоров’я – рекомендації, посібники, виставки, огляди, допомога в процесах патріотичного, морального виховання, у розвитку пізнавальної активності користувачів, організації зустрічей з цікавими людьми, інтелектуальних ігор тощо – має відповідне наповнення валеологічним змістом, сприяє розвитку соціального здоров’я особи та суспільства, формуванню життєвих мотивацій і установок особистості, його поведінки, гуманному ставленню до людей і навколишнього світу.
Валеологічний супровід професійної бібліотечно-інформаційної діяльності є комплексом заходів із вивчення, формування, розвитку, підтримання і сприяння реалізації особистісного та професійного потенціалу особи бібліотекаря, гармонізації її внутрішнього стану і зовнішніх умов соціально-професійного життя, необхідної корекції професійної поведінки, задоволення потреб суб’єкта діяльності без втрат здоров’я. Реалізація зазначених заходів повинна здійснюватися у системі неперервної професійної освіти безпосередньо у бібліотеках. Сукупність певних особливостей бібліотечної праці (необхідність швидко і чітко мислити, аналізувати і приймати рішення, вступати у контакт з різними людьми і підтримувати з ними відносини, надлишок текстової та емоційної інформації, нестабільність темпу і ритму роботи, зростання спеціалізації, високий ступінь повторюваності завдань, зростаючі вимоги до технічних знань і вмінь, тенденція до збільшення розумових, емоційних, інформаційних перевантажень тощо) може призвести до загроз здоров’ю бібліотечних працівників, зокрема до депресій, професійних відхилень і психофізіологічних деформацій, що можуть проявлятися у відставанні, уповільненні професійного розвитку порівняно з віковими та соціальними нормами; дезінтеграції професійної свідомості; у підвищенній конфліктності; низькій професійній мобільності; невмінні пристосуватися до нових умов праці; ослабленні професійного мислення; у появі раніше відсутніх негативних якостей, відхилень від соціальних і індивідуальних норм поведінки тощо. Певну загрозу для бібліотекарів представляють «нормативні» знання, вміння, навички, особистісні якості, що формуються на етапі професійної підготовки та початкової адаптації бібліотечних фахівців, які на певному етапі вступають у деяку неузгодженість із реальними викликами сучасної виробничої практики. Проявом професійної дезадаптації можуть бути емоційна виснаженість, деперсоналізація, певний цинізм щодо професійних досягнень (синдром «емоційного вигорання»). Надалі міжособистісні робочі стосунки стають формальними, знеособленими, набувають негативного характеру, а стримуване роздратування призводить до конфліктів. Такі стани часто виникають у співробітників у замкнутих колективах, що тривалий час виконують спільну одноманітну роботу. Тривале виконання одних і тих самих виробничих процесів призводить до появи професійної втоми, виникнення психологічних бар’єрів, збіднення репертуару способів виконання роботи, втрати професійних умінь і навичок, зниження працездатності.
На думку Л. Савич, слід розрізняти валеологію користувача та валеологію бібліотечно-інформаційного працівника, що дає змогу краще організувати поширення спектру послуг та інформаційно-комунікаційної діяльності бібліотеки, збільшити кількість постійних користувачів, покращити якість бібліотечно-інформаційного забезпечення та обслуговування читачів. Для бібліотекаря валеологічна компетентність є складовою соціально-професійної компетентності, формування якої починається з отримання професійної освіти і триває протягом усього життя на всіх етапах безперервного професійного розвитку. Надання бібліотекарям-практикам переліку кращих психологічних, педагогічних, соціально-політичних і філософських книг для вирішення певних проблем соціального здоров’я особистості, орієнтація бібліотекарів на творчий підхід до вирішення конкретних питань здорового способу життя є необхідною передумовою формування у користувачів сучасного рівня культури здоров’я.
У 2013 р. у межах програми «Бібліоміст» було успішно проведено конкурс проектів співпраці бібліотек з місцевими громадами «Бібліотеки та охорона здоров’я», переможцями якого стали п’ять вітчизняних бібліотек, що активно проводять роботу з інформаційного забезпечення та пропаганди здорового способу життя. Зокрема, Бердичівська центральна міська бібліотека (Житомирська область) надала проект «Ми обираємо здоров’я!», де запропоновано різноманітні послуги та заходи для користувачів щодо здорового способу життя, включаючи бібліотерапевтичні заняття, уроки здоров’я на місцевій радіостанції, заняття з арт-терапії, показ медіа-презентацій і лялькових вистав, надання бібліотечних послуг для хворих на території міської лікарні та ін. Бібліотеки є потужними партнерами для поширення серед населення інформації щодо профілактики СНІДу, туберкульозу, тютюнової, алко- та наркозалежності. Вони мають багатий досвід партнерської співпраці з громадськими організаціями, що підтримують людей з особливими потребами. Необхідно зазначити, що книгозбірні, здебільшого, мають справу із більш-менш перевіреною інформацією. У процесі бібліотечної селекції документи проходять первинний, обліковий, ідентифікаційний, пошуковий, вторинний та інші види відбору, через що до галузевого фонду бібліотеки потрапляють найцінніші джерела інформації. Особливість діяльності бібліотек у комунікаційній системі формування культури здоров’я полягає у тому, що книгозбірні здійснюють придбання, аналітико-синтетичне оброблення, відбір, кумуляцію, зберігання й організацію поширення верифікованої валеологічної інформації, створюючи три основні взаємопов’язані рівні – документний, інформаційний і когнітивний, що надає можливість книгозбірням поєднує у своїй діяльності переваги усної, письмової й електронної комунікації. З розвитком останньої бібліотека активно оприлюднює власні та запозичені електронні ресурси, що стосуються підвищення рівня культури здоров’я. Зазначене вимагає необхідність формування галузевого підфонду з валеології, склад і зміст якого залежатиме від певної сукупності об’єктивних і суб’єктивних чинників (завдань, типу, виду, функцій бібліотеки, складу користувачів тощо), створення системи валеологічних бібліографічних посібників і баз даних тощо.
Основна робота бібліотек з формування культури здоров’я здійснюється за такими напрямами: популяризація літератури про здоров’я та здоровий спосіб життя; організація відповідних тематичних книжкових виставок; виявлення і вивчення найбільш затребуваних відвідувачами бібліотеки джерел інформації з різних областей знання щодо формування здоров’я; розміщення на сайті бібліотеки матеріалів з розвитку культури здоров’я; інформування співробітників, користувачів бібліотеки та широких верств населення про особливості та принципи роботи бібліотеки з формування здорового способу життя; взаємодія бібліотеки із засобами масової інформації та організація прес-конференцій з питань поширення і пропаганди здоров’я; розроблення і здійснення власних програм популяризації читання і участі в місцевих, регіональних і міжнародних програмах та ін. Бібліотеки широко використовують такі форми роботи, як: години здоров’я, інформаційні хвилинки, «Інтернет-година» з показом та виконанням фізичних вправ, уроки здоров’я, конкурсно-розважальні програми, зустрічі зі спеціалістами-медиками, дні інформації, тренінг-застереження для молоді та ін. Проводяться також цикли інформаційних теле- та радіопередач з їх подальшим обговоренням, тижні (місячники) здоров’я, наукові конференції, лекції, презентації книг, зустрічі з письменниками, круглі столи, дискусійні клуби, дебати, конкурси, вікторини, фотосесії, автограф-сесії, бесіди, огляди, перегляди літератури, диспути, діалоги на такі теми, як: «Наркозалежність. Що це таке?», «Що ви знаєте про туберкульоз», «СНІД – небезпечна хвороба» та ін.
Бібліотеки активно співпрацюють з медичними закладами, з центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді міськвиконкомів, з навчальними закладами та просвітницькими організаціями тощо. Кожна бібліотека, що здійснює соціальне партнерство, отримує доступ до всіх ресурсів певного соціального об’єднання і тим самим підсилює свої власні можливості. За рахунок такої взаємодії користувачі отримують більш різноманітний спектр інформаційних послуг і знань. Налагодження системних комунікаційних зв’язків бібліотек із редакціями газет, журналів, радіо, телебачення сприяє підвищенню іміджу бібліотеки у сучасному суспільстві. Основними напрямами партнерства бібліотек є координація діяльності соціально-комунікаційних структур щодо поширення настанов здорового способу життя; організація спільних проектів, заходів щодо інформаційно-комунікаційної підтримки культури здоров’я на державному, регіональному й місцевому рівнях; використання всього арсеналу діалогічних форм спілкування, документно-інформаційних, кадрових, техніко-технологічних можливостей установ для досягнення загальної мети; узгодження тематики, форм і часу проведення заходів, аудиторій, учасників, організаторів оздоровчих акцій тощо. Спираючись на соціологічні дослідження, Н. Мухамед’яров визначив, що бібліотека посідає друге місце серед пріоритетних каналів отримання інформації з питань здорового способу життя, що зумовлено безоплатністю, доступністю книгозбірень, наближеністю до всіх прошарків населення, здатністю оперативно задовольняти індивідуальні, групові та масові інформаційні потреби користувачів, завдяки їх всебічному вивченню.
Основними напрямами досліджень Б. в. є створення «валеологічної» моделі бібліотечно-інформаційної діяльності; вивчення функціональних і соціально-психологічних факторів, необхідних для ефективної і довгострокової професійної діяльності; висвітлення проблем професійної адаптації в аспекті збереження професійного здоров’я; формування методик оцінювання функціональних і соціально-психологічних якостей бібліотечно-інформаційних фахівців; створення системи бібліотечно-валеологічного супроводу бібліотекарів і користувачів. У якості навчальної дисципліни Б. в. дозволяє отримати систематизовані знання про здоров’я людини; показати роль, місце і можливості бібліотеки в системі формування соціального здоров’я; надавати навички знаходити, аналізувати і використовувати в професійній діяльності інформацію про стан соціального, фізичного, духовного здоров’я суспільства; сформувати уміння проводити системну роботу з виховання та формування мотивації на здоровий спосіб життя.
Бібліотека є практично єдиним соціальним інститутом, який поєднує різні напрями інформаційно-комунікаційної діяльності з метою забезпечення доступу користувачів до власних і зовнішніх документно-інформаційних ресурсів, має всі соціальні важелі, щоб стати центром валеологічної комунікації, однією з основних фундаментальних і авторитетних соціокомунікаційних структур сьогодення, що за підтримки державних, регіональних і місцевих органів влади може взяти на себе ініціативу і відповідальність щодо об’єднання окремих особистостей, організацій, установ, підприємств навколо ідеї інформаційного просвітництва щодо питань здоров’я всіх верств населення України на засадах соціального партнерства.
Мухамед’яров Н. Н. Бібліотечна валеологія як наука і сфера практичної діяльності: визначення поняття / Н. Н. Мухамед’яров // Вісн. Харк. держ. акад. культури: зб. наук. пр. – Х., 2007. – Вип. 20. – С. 114–121.
Мухамедьяров Н. Н. Библиотека в социально-коммуникационной системе формирования здорового образа жизни: монография / Н. Н. Мухамедьяров; МОНМС Украины, Крым. инж.-пед. ун-т. – Х.: Изд-во «С. А. М.», 2011. – 224 c.
Савич Л. Е. Библиотечно-информационная деятельность в контексте формирования социального здоровья: теоретико-методологические основы: монография / Л. Е. Савич; Казан. гос. ун-т культуры и искусств. – Казань: Изд-во Казан. гос. ун-та культуры и искусств, 2012. – 340 с.